НЕНАДАННЯ ПОЗИВАЧЕМ ДОКАЗІВ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

    Цивільний процесуальний кодекс України в редакції Закону 2147-VIII від 03.10.2017 року містить багато процедурних новел, які ще досі "проходять випробування" у судових інстанціях.
Серед таких нововведень, зокрема, слід відмітити положення ч. 10 ст. 84, п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, які регламентують право суду залишити позов без розгляду, у випадку ненадання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, які необхідні для вирішення справи. 
   Так, ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 05.03.2018 року у цивільній справі 325/1622/17 за позовом банку до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором, судом вирішено залишити позов банку без розгляду. Таке рішення мотивовано тим, що суд тричі витребовував у банку детальний розрахунок заборгованості з метою усунення розбіжностей у розмірі наданого кредиту, проте витребуваний документ так наданий і не був. Без усунення зазначених розбіжностей суд констатував неможливість розгляду справи з урахуванням принципу пропорційності (ст. 11 ЦПК України).
   Також, ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 23.08.2018 року у справі 325/407/18 за позовом банку до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором, судом з огляду на положення ч. 10 ст. 84, п. 9 с. 1 ст. 257 ЦПК України позов банку залишено без розгляду. Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що тричі зобов'язував позивача надати Анкету-заяву, підписану відповідачем у справі, без якої неможливо зробити висновок про укладення кредитного договору та наявність між сторонами кредитних правовідносин. Проте, ухвали суду про надання доказів банком жодного разу виконані не були, і про причини їх невиконання не повідомлено. У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що є адекватним правовим наслідком невиконання позивачем своїх процесуальних обов'язків.